Azərbaycanca
Deutsch
English
Français
Русский
ภาษาไทย
Українська
Геологічний факультет є структурним підрозділом Львівського національного університету ім. Івана Франка і покликаний провадити фундаментальну підготовку спеціалістів у галузі геології.
| Геологічний факультет ЛНУ ім. І. Франка | |
|---|---|
| | |
 Герб геологічного факультету | |
Основні дані | |
| Засновано | 1945 |
| Заклад | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Декан | Павлунь Микола Миколайович |
| Кількість кафедр | 7 |
| Сфера діяльності | Геологія |
Контакти | |
| Адреса | вул. Грушевського, 4, Львів, 79000, Україна |
| Вебсторінка | geology.lnu.edu.ua/ |
Заснування та історія факультету
В історії факультету виділяють п'ять періодів:
- польський (1661–1772)
- австро-угорський (1772–1918)
- польський (1919–1939)
- радянський (1939–1991)
- сучасний (з 1991)
Польський період
Понад півстолітня історія геологічного факультету бере початок з розвитку філософсько-природничих наук в університеті, а саме — це час появи у 1852/53 навчальному році першої структурної одиниці геологічного профілю — мінералогічного музею. Слід зазначити, що є відомості про наявність мінералогічних зібрань ще в часи єзуїтської академії. Наприклад, у матеріалах, присвячених 250-літньому ювілею Львівського університету, зазначено, що на час заснування Корпусу геологічного факультету університету були наявні такі важливі природничі об'єкти, як астрономічна обсерваторія та ботанічний сад, мінералогічні зібрання. Цей факт не виключає можливості читання деяких геологічних дисциплін і проведення наукових досліджень у цій галузі вже в той час. Тому початок геологічних досліджень у Львівському університеті, можливо, є значно давнішим.
Австро-угорський і польський періоди
Розвиток геології у Львівському університеті пов'язаний з діяльністю трьох кафедр геологічного профілю, відкритих на філософському факультеті. Першою було засновано у 1864 році кафедру мінералогії, яку в різні роки очолювали такі відомі вчені, як професори Фердінанд Циркель, Ф. Крейтц і Юліан Медвецький. Другою у 1905 році відкрито кафедру геології, керівником якої став відомий дослідник з нафтової геології професор Рудольф Зубер. У 1922 році в університеті була організована друга у світі кафедра кристалографії, очолювана професором 3. Вейбергом. Подальша історія розвитку геології у Львівському університеті припадає на час існування природничо-математичного факультету, що був виділений з філософського факультету у 1924 році. До складу цього факультету увійшли три вище вказані кафедри геологічного профілю, якими в різні роки керували: професори З. Вейберг, Ю. Токарський і К. Смуліковський (мінералогії); В. Рогаля (геології), З. Вейберг і Г. Хробак (кристалографії), а також новостворена кафедра палеонтології, яку очолювали професори Ю. Сємірадський і Я. Самсонович. Названі професори разом з професорами В. Тейсере, Б. Кокошинською, З. Паздро та іншими доклали чимало зусиль для становлення та розвитку загальної геології, тектоніки, мінералогії, петрографії, кристалографії, палеонтології.
Радянський період
Геологічний факультет Львівського університету створено у 1945 році. У перші роки існування він розмістився у двох корпусах: в університетському будинку на вул. Святого Миколая, 4 (тепер вул. Грушевського) приміщення займали кафедри мінералогії, кристалографії та петрографії, а в корпусі, збудованому для хімічного, геологічного та фізичного відділів, по вул. Длугоша, 6 (тепер вул. Кирила і Мефодія) приміщення належали кафедрам загальної геології; історичної геології і палеонтології; геології СРСР. У п'ятдесяті роки всі кафедри факультету розмістилися у будинку на вул. Грушевського, 4, в якому й сьогодні займають перший та другий поверхи та частину підвальних приміщень.
У перші роки становлення факультету до Львова прибула група талановитих геологів зі східних областей України та Російської Федерації. Багато з них згодом стали видатними вченими, деякі очолили факультет і кафедри.
Ініціатором створення геологічного факультету був випускник Харківського університету, доцент, заступник декана і декан геологічного факультету Воронезького державного університету, а в роки Другої Світової війни старший науковий співробітник Уральського філіалу АН СРСР професор Євген Костянтинович Лазаренко.
Він обіймав посаду декана факультету до 1949 року, згодом призначений на посаду проректора (до 1951 року), а потім і ректора (до 1963 року) Львівського університету.
Надалі факультет очолювали представники Московського геологорозвідувального інституту, професори М. Л. Єрмаков (1949—1952) і В. М. Козеренко (1952—1958), а також випускники факультету доценти Л. І. Колтун (1958—1965, 1969—1971), Ю. П. Пекун (1965—1969), І. О. Марушкін (1971—1974), Ю. Ф. Мисник (1973—1980), професор О. І. Матковський (1980—1996).
Сучасний період
За наказом ректора Львівського державного університету імені Івана Франка № 116 від 9 серпня 1945 року засновано окремий структурний підрозділ університету — геологічний факультет у складі семи кафедр, які тоді розміщувались у двох корпусах: в будинку на вул. св. Миколая, 4, та у корпусі на вул. Длугоша, 6.
З 1996 року обов'язки декана виконував випускник факультету доцент Ю. І. Федоришин. З 1998 по 2003 роки деканом факультету був професор Р. Й. Лещух. З 18 листопада 2003 по 6 квітня 2004 року обов'язки декана виконував доцент В. В. Фурман.
Деканом геологічного факультету з 7 квітня 2004 року призначено завідувача кафедри корисних копалин, доктора геологічних наук Павлуня М. М. 17 травня 2011 року деканом призначено В. В. Фурмана.
Декани факультету
Список деканів геологічного факультету з 1945 року до тепер
- Лазаренко Є. К. (1945—1949)
- Єрмаков М. Л. (1949—1952)
- Козеренко В. М. (1952—1958)
- Колтун Л. І. (1958—1965), (1969—1971)
- Пекун Ю. П. (1965—1969)
- Марушкін І. О. (1971—1973)
- Мисник Ю. Ф. (1973—1980)
- Матковський О. І. (1980—1996)
- Федоришин Ю. І. (в.о. 1996—1998)
- Лещух Р. Й. (1998—2003)
- Фурман В. В. (в.о. 2003—2004, з 17 травня 2011)
- Павлунь М. М. (2004—2011)
Структура факультету
У складі геологічного факультету є сім кафедр:
Кафедра мінералогії
Це найстаріша кафедра геологічного факультету. Вона була утворена на філософському факультеті Львівського університету у 1864 році. Її засновником і першим завідувачем був основоположник мікроскопічного методу в мінералогії і петрографії професор Фердінанд Ціркель, який у 1863—1868 роках уперше почав читати окремо курси мінералогії, петрографії і вчення про рудні родовища. Після професора Ціркеля короткий час (1868—1870) кафедру мінералогії за сумісництвом очолював зоолог за фахом професор , який у цей час був ректором університету. Його змінив доктор філософії за спеціальністю мінералогія , який керував кафедрою з 1870 до 1887 року і був директором Мінералогічного музею, одночасно у 1874—1875 роках — декан філософського факультету. З 1871 року, згідно з найвищим розпорядженням цісаря Франца Йосифа I, він почав викладання геологічних дисциплін польською мовою. Він розширив обсяг геологічних дисциплін, продовжував читати окремо курс мінералогії і петрографії, займався мінералого-петрографічними дослідженнями магматичних та осадових порід і пов'язаних з ними родовищ корисних копалин (нафти, солей тощо) Карпат та інших регіонів. Професор Крейц доклав чимало зусиль для реорганізації і розширення Мінералогічного музею, збагатив його колекцію привезеними ним з подорожей зразками мінералів і гірських порід. Після переїзду Фелікса Крейца до Ягеллонського університету, з 1887 по 1889 роки кафедрою мінералогії завідував професор Юліан Медвецький, учень знаменитого геолога . Він відомий працями з мінералогії та геології Карпат і Передкарпаття, а також виданням підручників з петрографії й мінералогії. Його тричі обирали ректором Львівської політехніки.
Після нього, понад 25 років (1889—1925) кафедру очолював геолог-палеонтолог за фахом професор Еміль Дуніковський, який у 1891—1892 роках був деканом філософського факультету. Він читав курси петрографії, мінералогії, історичної геології, корисних копалин, геології Карпат і Галичини. Він брав участь у складанні . До організації у 1905 році на філософському факультеті кафедри геології, кафедра мінералогії забезпечувала викладання всіх геологічних дисциплін і проведення різнопрофільних наукових досліджень (мінералогічних, петрографічних, палеонтологічних, загальногеологічних тощо). Мінералогічні дослідження і наукова робота кафедри значно активізувалися після організації природничо-математичного факультету. Цьому сприяв професор , який у 1922 році заснував і очолив кафедру кристалографії (другу у світі після кафедри кристалографії, заснованої в 1905 році професором Федоровим у Санкт-Петербурзькому гірничому інституті). Одночасно, з 1925 по 1933 роки він був завідувачем кафедри мінералогії і петрографії — так тоді називалась кафедра мінералогії.
З 1933 по 1939 рік кафедрою мінералогії і петрографії завідував професор Юліан Токарський, відомий педагог і дослідник у галузі мінералогії та петрографії. Він виховав велику плеяду молодих талановитих кадрів і сформував відому мінералого-петрографічну школу, з якої вийшло багато його учнів і співробітників: Марія Гамерська-Віткевічова, , Мар'ян Каміньский, Марія Тарсун-Моравська, Стефан Біскупський, Збігнєв Токарський, Гелена Гавіньська та інші.
Після окупації Галичини військами червоної армії, з вересня 1939 року до червня 1941, на природничо-математичному факультеті створено низку відділів, у тому числі і геологічний, до складу якого увійшла і кафедра мінералогії та петрографії. Її очолив учень Ю. Токарського, професор , який одночасно був деканом факультету. З початком німецько-радянської війни діяльність Львівського університету була офіційно припинена, хоча продовжував діяти так званий «підпільний університет» — викладачі приватно читали студентам лекції, а на кафедрі геології професор переховував підпільників АК і зброю.
У 1944 році діяльність університету була відновлена і організовано геолого-географічний факультет, до складу якого ввійшла кафедра мінералогії та петрографії. Її очолив професор Казимир Смуліковський — видатний польський учений-академік, відомий дослідник у галузі петрографії і мінералогії, автор понад 110 наукових праць, відкривач нового мінералу в Карпатах, названого сколітом. Цього ж 1944 року у Львівському університеті почав працювати молодий доцент Євген Лазаренко. Саме з його ініціативи у 1945 році створено геологічний факультет, який об'єднав сім кафедр. Кафедру мінералогії очолив сам Євген Лазаренко (він же був і деканом факультету з 1945 по 1949), а новостворену кафедру петрографії — професор Володимир Соболєв. Під керівництвом Євгена Лазаренка розгорнулась інтенсивна підготовка молодих кадрів геологічного профілю, в тім числі мінералогів і геохіміків (кафедра стала випусковою), розпочалося вивчення мінералогії УРСР, особливо західних областей. Після переїзду професора Лазаренка до Києва, кафедрою мінералогії завідували його учні: у 1969—1974 — доцент Ангеліна Ясинська, 1974—1999 — професор Орест Матковський, який з 1980 по 1996 роки очолював геологічний факультет. У 1999—2000 навчальному році обов'язки завідувача кафедри виконував доцент Петро Білоніжка, а з 2000 року кафедру очолює доцент Леонід Скакун.
Примітки
- Історія геологічного факультету. lnu.edu.ua. Львівський національний університет імені Івана Франка. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 21 липня 2011.
- Павлишин В. И. Древнейшая кафедра минералогии СССР // Минералогический журнал. — 1985. — Т. 7, № 3. — С. 95—97. (рос.)
Джерела
- Finkel I., Starszynsky S. Historia Universytetu Lwowskiego. Lwów, 1884. (пол.)
- Pamiętnik obchodu jubileuszowego we Lwowie. Lwów, 1914. (пол.)
- Лазаренко Е. К. Из истории минералогии и петрографии во Львовском университете // Минералогический сборник. — 1954. — № 8, — С. 374—376. (рос.)
- Лазаренко Є. К. 300 років Львівського університету. — Львів, 1961. — 207 с.
- Kamieński M., Pardro Z. Rozwoj nauk mineralogicznych i geologicznych na Universytecie Lwowskim (Universytecie Jana Kazimierza) do 1939 r. // Prace Muzeum Ziemi. — Warszawa, 1980. Z. 31. — S. 137—148. (пол.)
- Мельник Ю. М. Про мінералогічні дослідження у Львівському університеті в кінці XVIII ст. // Мінералогічний журнал. — 1998, № 4. — С. 91—100.
- Кафедра мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка (1864-2004): Довідково-інформаційне видання / Матковський О. І., Білоніжка П. М., Скакун Л. З., Сливко Є. М. — Львів: Видав. Центр Львів. нац. ун-ту, 2004. — 136 c.
- Павлишин В. И. Древнейшая кафедра минералогии СССР // Минералогический журнал. — 1985. — Т. 7, № 3. — С. 95—97 (рос.)
- История минералогических исследований на Украине: сб. науч. тр. / отв. ред. Ю. П. Мельник. — Киев: Наукова думка, 1991. — 160 с. (рос.)
Література
- Геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1945—2005) / Білоніжка П. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л., 2008. — 375 с.
- Геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1945—2010): Довідково-інформаційне видання: Видання друге, перероблене і доповнене / П. Білоніжка, О. Матковський, М. Павлунь, Є. Сливко. — Львів: Видавничий центр Львів. нац. ун-ту, 2010. — 520 с.
Автор: www.NiNa.Az
Дата публікації:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologichnij fakultet ye strukturnim pidrozdilom Lvivskogo nacionalnogo universitetu im Ivana Franka i poklikanij provaditi fundamentalnu pidgotovku specialistiv u galuzi geologiyi Geologichnij fakultet LNU im I Franka Gerb geologichnogo fakultetu Osnovni dani Zasnovano 1945 Zaklad Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Dekan Pavlun Mikola Mikolajovich Kilkist kafedr 7 Sfera diyalnosti Geologiya Kontakti Adresa vul Grushevskogo 4 Lviv 79000 Ukrayina Vebstorinka geology lnu edu ua Zasnuvannya ta istoriya fakultetuBudivlya geologichnogo fakultetu V istoriyi fakultetu vidilyayut p yat periodiv polskij 1661 1772 avstro ugorskij 1772 1918 polskij 1919 1939 radyanskij 1939 1991 suchasnij z 1991 Polskij period Ponad pivstolitnya istoriya geologichnogo fakultetu bere pochatok z rozvitku filosofsko prirodnichih nauk v universiteti a same ce chas poyavi u 1852 53 navchalnomu roci pershoyi strukturnoyi odinici geologichnogo profilyu mineralogichnogo muzeyu Slid zaznachiti sho ye vidomosti pro nayavnist mineralogichnih zibran she v chasi yezuyitskoyi akademiyi Napriklad u materialah prisvyachenih 250 litnomu yuvileyu Lvivskogo universitetu zaznacheno sho na chas zasnuvannya Korpusu geologichnogo fakultetu universitetu buli nayavni taki vazhlivi prirodnichi ob yekti yak astronomichna observatoriya ta botanichnij sad mineralogichni zibrannya Cej fakt ne viklyuchaye mozhlivosti chitannya deyakih geologichnih disciplin i provedennya naukovih doslidzhen u cij galuzi vzhe v toj chas Tomu pochatok geologichnih doslidzhen u Lvivskomu universiteti mozhlivo ye znachno davnishim Avstro ugorskij i polskij periodi Rozvitok geologiyi u Lvivskomu universiteti pov yazanij z diyalnistyu troh kafedr geologichnogo profilyu vidkritih na filosofskomu fakulteti Pershoyu bulo zasnovano u 1864 roci kafedru mineralogiyi yaku v rizni roki ocholyuvali taki vidomi vcheni yak profesori Ferdinand Cirkel F Krejtc i Yulian Medveckij Drugoyu u 1905 roci vidkrito kafedru geologiyi kerivnikom yakoyi stav vidomij doslidnik z naftovoyi geologiyi profesor Rudolf Zuber U 1922 roci v universiteti bula organizovana druga u sviti kafedra kristalografiyi ocholyuvana profesorom 3 Vejbergom Podalsha istoriya rozvitku geologiyi u Lvivskomu universiteti pripadaye na chas isnuvannya prirodnicho matematichnogo fakultetu sho buv vidilenij z filosofskogo fakultetu u 1924 roci Do skladu cogo fakultetu uvijshli tri vishe vkazani kafedri geologichnogo profilyu yakimi v rizni roki keruvali profesori Z Vejberg Yu Tokarskij i K Smulikovskij mineralogiyi V Rogalya geologiyi Z Vejberg i G Hrobak kristalografiyi a takozh novostvorena kafedra paleontologiyi yaku ocholyuvali profesori Yu Syemiradskij i Ya Samsonovich Nazvani profesori razom z profesorami V Tejsere B Kokoshinskoyu Z Pazdro ta inshimi doklali chimalo zusil dlya stanovlennya ta rozvitku zagalnoyi geologiyi tektoniki mineralogiyi petrografiyi kristalografiyi paleontologiyi Radyanskij period Geologichnij fakultet Lvivskogo universitetu stvoreno u 1945 roci U pershi roki isnuvannya vin rozmistivsya u dvoh korpusah v universitetskomu budinku na vul Svyatogo Mikolaya 4 teper vul Grushevskogo primishennya zajmali kafedri mineralogiyi kristalografiyi ta petrografiyi a v korpusi zbudovanomu dlya himichnogo geologichnogo ta fizichnogo viddiliv po vul Dlugosha 6 teper vul Kirila i Mefodiya primishennya nalezhali kafedram zagalnoyi geologiyi istorichnoyi geologiyi i paleontologiyi geologiyi SRSR U p yatdesyati roki vsi kafedri fakultetu rozmistilisya u budinku na vul Grushevskogo 4 v yakomu j sogodni zajmayut pershij ta drugij poverhi ta chastinu pidvalnih primishen U pershi roki stanovlennya fakultetu do Lvova pribula grupa talanovitih geologiv zi shidnih oblastej Ukrayini ta Rosijskoyi Federaciyi Bagato z nih zgodom stali vidatnimi vchenimi deyaki ocholili fakultet i kafedri Iniciatorom stvorennya geologichnogo fakultetu buv vipusknik Harkivskogo universitetu docent zastupnik dekana i dekan geologichnogo fakultetu Voronezkogo derzhavnogo universitetu a v roki Drugoyi Svitovoyi vijni starshij naukovij spivrobitnik Uralskogo filialu AN SRSR profesor Yevgen Kostyantinovich Lazarenko Vin obijmav posadu dekana fakultetu do 1949 roku zgodom priznachenij na posadu prorektora do 1951 roku a potim i rektora do 1963 roku Lvivskogo universitetu Nadali fakultet ocholyuvali predstavniki Moskovskogo geologorozviduvalnogo institutu profesori M L Yermakov 1949 1952 i V M Kozerenko 1952 1958 a takozh vipuskniki fakultetu docenti L I Koltun 1958 1965 1969 1971 Yu P Pekun 1965 1969 I O Marushkin 1971 1974 Yu F Misnik 1973 1980 profesor O I Matkovskij 1980 1996 Suchasnij period Za nakazom rektora Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka 116 vid 9 serpnya 1945 roku zasnovano okremij strukturnij pidrozdil universitetu geologichnij fakultet u skladi semi kafedr yaki todi rozmishuvalis u dvoh korpusah v budinku na vul sv Mikolaya 4 ta u korpusi na vul Dlugosha 6 Z 1996 roku obov yazki dekana vikonuvav vipusknik fakultetu docent Yu I Fedorishin Z 1998 po 2003 roki dekanom fakultetu buv profesor R J Leshuh Z 18 listopada 2003 po 6 kvitnya 2004 roku obov yazki dekana vikonuvav docent V V Furman Dekanom geologichnogo fakultetu z 7 kvitnya 2004 roku priznacheno zaviduvacha kafedri korisnih kopalin doktora geologichnih nauk Pavlunya M M 17 travnya 2011 roku dekanom priznacheno V V Furmana Dekani fakultetuSpisok dekaniv geologichnogo fakultetu z 1945 roku do teper Lazarenko Ye K 1945 1949 Yermakov M L 1949 1952 Kozerenko V M 1952 1958 Koltun L I 1958 1965 1969 1971 Pekun Yu P 1965 1969 Marushkin I O 1971 1973 Misnik Yu F 1973 1980 Matkovskij O I 1980 1996 Fedorishin Yu I v o 1996 1998 Leshuh R J 1998 2003 Furman V V v o 2003 2004 z 17 travnya 2011 Pavlun M M 2004 2011 Struktura fakultetuU skladi geologichnogo fakultetu ye sim kafedr Kafedra mineralogiyi Ce najstarisha kafedra geologichnogo fakultetu Vona bula utvorena na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu u 1864 roci Yiyi zasnovnikom i pershim zaviduvachem buv osnovopolozhnik mikroskopichnogo metodu v mineralogiyi i petrografiyi profesor Ferdinand Cirkel yakij u 1863 1868 rokah upershe pochav chitati okremo kursi mineralogiyi petrografiyi i vchennya pro rudni rodovisha Pislya profesora Cirkelya korotkij chas 1868 1870 kafedru mineralogiyi za sumisnictvom ocholyuvav zoolog za fahom profesor yakij u cej chas buv rektorom universitetu Jogo zminiv doktor filosofiyi za specialnistyu mineralogiya yakij keruvav kafedroyu z 1870 do 1887 roku i buv direktorom Mineralogichnogo muzeyu odnochasno u 1874 1875 rokah dekan filosofskogo fakultetu Z 1871 roku zgidno z najvishim rozporyadzhennyam cisarya Franca Josifa I vin pochav vikladannya geologichnih disciplin polskoyu movoyu Vin rozshiriv obsyag geologichnih disciplin prodovzhuvav chitati okremo kurs mineralogiyi i petrografiyi zajmavsya mineralogo petrografichnimi doslidzhennyami magmatichnih ta osadovih porid i pov yazanih z nimi rodovish korisnih kopalin nafti solej tosho Karpat ta inshih regioniv Profesor Krejc doklav chimalo zusil dlya reorganizaciyi i rozshirennya Mineralogichnogo muzeyu zbagativ jogo kolekciyu privezenimi nim z podorozhej zrazkami mineraliv i girskih porid Pislya pereyizdu Feliksa Krejca do Yagellonskogo universitetu z 1887 po 1889 roki kafedroyu mineralogiyi zaviduvav profesor Yulian Medveckij uchen znamenitogo geologa Vin vidomij pracyami z mineralogiyi ta geologiyi Karpat i Peredkarpattya a takozh vidannyam pidruchnikiv z petrografiyi j mineralogiyi Jogo trichi obirali rektorom Lvivskoyi politehniki Kolekciya mineraliv kafedri fragment Kolekciya mineraliv kafedri fragment Pislya nogo ponad 25 rokiv 1889 1925 kafedru ocholyuvav geolog paleontolog za fahom profesor Emil Dunikovskij yakij u 1891 1892 rokah buv dekanom filosofskogo fakultetu Vin chitav kursi petrografiyi mineralogiyi istorichnoyi geologiyi korisnih kopalin geologiyi Karpat i Galichini Vin brav uchast u skladanni Do organizaciyi u 1905 roci na filosofskomu fakulteti kafedri geologiyi kafedra mineralogiyi zabezpechuvala vikladannya vsih geologichnih disciplin i provedennya riznoprofilnih naukovih doslidzhen mineralogichnih petrografichnih paleontologichnih zagalnogeologichnih tosho Mineralogichni doslidzhennya i naukova robota kafedri znachno aktivizuvalisya pislya organizaciyi prirodnicho matematichnogo fakultetu Comu spriyav profesor yakij u 1922 roci zasnuvav i ocholiv kafedru kristalografiyi drugu u sviti pislya kafedri kristalografiyi zasnovanoyi v 1905 roci profesorom Fedorovim u Sankt Peterburzkomu girnichomu instituti Odnochasno z 1925 po 1933 roki vin buv zaviduvachem kafedri mineralogiyi i petrografiyi tak todi nazivalas kafedra mineralogiyi Z 1933 po 1939 rik kafedroyu mineralogiyi i petrografiyi zaviduvav profesor Yulian Tokarskij vidomij pedagog i doslidnik u galuzi mineralogiyi ta petrografiyi Vin vihovav veliku pleyadu molodih talanovitih kadriv i sformuvav vidomu mineralogo petrografichnu shkolu z yakoyi vijshlo bagato jogo uchniv i spivrobitnikiv Mariya Gamerska Vitkevichova Mar yan Kaminskij Mariya Tarsun Moravska Stefan Biskupskij Zbignyev Tokarskij Gelena Gavinska ta inshi Pislya okupaciyi Galichini vijskami chervonoyi armiyi z veresnya 1939 roku do chervnya 1941 na prirodnicho matematichnomu fakulteti stvoreno nizku viddiliv u tomu chisli i geologichnij do skladu yakogo uvijshla i kafedra mineralogiyi ta petrografiyi Yiyi ocholiv uchen Yu Tokarskogo profesor yakij odnochasno buv dekanom fakultetu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni diyalnist Lvivskogo universitetu bula oficijno pripinena hocha prodovzhuvav diyati tak zvanij pidpilnij universitet vikladachi privatno chitali studentam lekciyi a na kafedri geologiyi profesor perehovuvav pidpilnikiv AK i zbroyu U 1944 roci diyalnist universitetu bula vidnovlena i organizovano geologo geografichnij fakultet do skladu yakogo vvijshla kafedra mineralogiyi ta petrografiyi Yiyi ocholiv profesor Kazimir Smulikovskij vidatnij polskij uchenij akademik vidomij doslidnik u galuzi petrografiyi i mineralogiyi avtor ponad 110 naukovih prac vidkrivach novogo mineralu v Karpatah nazvanogo skolitom Cogo zh 1944 roku u Lvivskomu universiteti pochav pracyuvati molodij docent Yevgen Lazarenko Same z jogo iniciativi u 1945 roci stvoreno geologichnij fakultet yakij ob yednav sim kafedr Kafedru mineralogiyi ocholiv sam Yevgen Lazarenko vin zhe buv i dekanom fakultetu z 1945 po 1949 a novostvorenu kafedru petrografiyi profesor Volodimir Sobolyev Pid kerivnictvom Yevgena Lazarenka rozgornulas intensivna pidgotovka molodih kadriv geologichnogo profilyu v tim chisli mineralogiv i geohimikiv kafedra stala vipuskovoyu rozpochalosya vivchennya mineralogiyi URSR osoblivo zahidnih oblastej Pislya pereyizdu profesora Lazarenka do Kiyeva kafedroyu mineralogiyi zaviduvali jogo uchni u 1969 1974 docent Angelina Yasinska 1974 1999 profesor Orest Matkovskij yakij z 1980 po 1996 roki ocholyuvav geologichnij fakultet U 1999 2000 navchalnomu roci obov yazki zaviduvacha kafedri vikonuvav docent Petro Bilonizhka a z 2000 roku kafedru ocholyuye docent Leonid Skakun PrimitkiIstoriya geologichnogo fakultetu lnu edu ua Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 21 lipnya 2011 Pavlishin V I Drevnejshaya kafedra mineralogii SSSR Mineralogicheskij zhurnal 1985 T 7 3 S 95 97 ros DzherelaFinkel I Starszynsky S Historia Universytetu Lwowskiego Lwow 1884 pol Pamietnik obchodu jubileuszowego we Lwowie Lwow 1914 pol Lazarenko E K Iz istorii mineralogii i petrografii vo Lvovskom universitete Mineralogicheskij sbornik 1954 8 S 374 376 ros Lazarenko Ye K 300 rokiv Lvivskogo universitetu Lviv 1961 207 s Kamienski M Pardro Z Rozwoj nauk mineralogicznych i geologicznych na Universytecie Lwowskim Universytecie Jana Kazimierza do 1939 r Prace Muzeum Ziemi Warszawa 1980 Z 31 S 137 148 pol Melnik Yu M Pro mineralogichni doslidzhennya u Lvivskomu universiteti v kinci XVIII st Mineralogichnij zhurnal 1998 4 S 91 100 Kafedra mineralogiyi Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 1864 2004 Dovidkovo informacijne vidannya Matkovskij O I Bilonizhka P M Skakun L Z Slivko Ye M Lviv Vidav Centr Lviv nac un tu 2004 136 c Pavlishin V I Drevnejshaya kafedra mineralogii SSSR Mineralogicheskij zhurnal 1985 T 7 3 S 95 97 ros Istoriya mineralogicheskih issledovanij na Ukraine sb nauch tr otv red Yu P Melnik Kiev Naukova dumka 1991 160 s ros LiteraturaGeologichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 1945 2005 Bilonizhka P Lviv nac un t im I Franka L 2008 375 s Geologichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 1945 2010 Dovidkovo informacijne vidannya Vidannya druge pereroblene i dopovnene P Bilonizhka O Matkovskij M Pavlun Ye Slivko Lviv Vidavnichij centr Lviv nac un tu 2010 520 s